Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Кабмін запропонував свій варіант перезавантаження БЕБ. Чому цей орган може залишитись під контролем Офісу президента

Кабмін запропонував свій варіант перезавантаження БЕБ. Чому цей орган може залишитись під контролем Офісу президента

В Україні розроблені вже два законопроєкти про реформування БЕБ (Фото:Радіо Свобода)

Кабінет міністрів рекомендуватиме Верховній Раді власний законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки. В документі немає деяких важливих норм, на яких наполягає МВФ та бізнес

В останній робочий день 2023-го року Кабінет Міністрів затвердив та передав до Верховної Ради законопроєкт про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це в своєму телеграм-каналі написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

В документі, за його інформацією, зазначається, що лише БЕБ та НАБУ можуть порушувати питання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності бізнесу незалежно від його форми власності. Нацполіцію та СБУ пропонується виключити з переліку органів державного фінансового контролю. А також пропонується нова процедура обрання директора БЕБ. «Залучаємо до цього процесу наших міжнародних партнерів», — зазначив Шмигаль.

Читайте також: Виконати вимогу Заходу і зберегти контроль. Як Татаров і Шурма планують підмінити реформу Бюро економічної безпеки

У листопаді 2021 року в Україні запрацювало Бюро економічної безпеки (БЕБ) як єдиний орган, що відповідає за боротьбу з економічними злочинами. Відтоді медіа регулярно писали, що цей орган потрапив під політичний вплив заступника голови Офіса президента Олега Татарова, що відповідає на Банковій за співпрацю з правоохоронними органами. Перша конкурсна хвиля у БЕБ перетворилася на фестиваль старої гвардії. 80% вакансій детективів та аналітиків зайняли представники сумно відомої Податкової міліції, раніше писав NV Бізнес.

На перезавантаженні БЕБ наполягали донори, це, наприклад, є одним із маяків МВФ, а також і сам бізнес. Публічно про це заявила Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), де нагадали, що бізнес-спільнота зацікавлена в скороченні тіньового сектору економіки, а не в збільшенні тиску на прозорий великий бізнес. Свій варіант запропонував Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який ще в жовтні 2023-го зареєстрував законопроєкт про внесення змін, які стосуються реформування БЕБ. Його вже встиг погодити фінансовий комітет. Серед основних положень: нова конкурсна процедура для призначення директора БЕБ більшістю голосів міжнародних експертів у виборчій комісії та їх вирішальний голос; переатестація всіх працівників Бюро як головного офісу, так і місцевих підрозділів — cаме так, як це було з обранням керівників САП, НАБУ та НАЗК.

Законопроєкт про реформування БЕБ — це інший документ, пише у своєму телеграм-каналі перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк. Та додає, що в порядку денного засідання Кабміну цього питання не було, а проєкт планують провести через правоохоронний комітет в Раді.

«Перезавантаження БЕБ з обов’язковою реальною переатестацією працівників — це вимога міжнародників і структурний маяк МВФ. Не виконаємо до кінця червня і адекватно — мінус по траншу, проблеми з програмою і фінансами від інших донорів», — написав Железняк. За його даними, парламент пропонує провести переатестацію співробітників БЕБ, але після скасування воєнного стану, процедуру обирає Кабмін, а від її проходження звільняють всіх працівників, призначених після прийняття закону. «Тобто до завершення воєнного стану встигнуть поставити всіх потрібних людей і зберегти їх на посадах. Так би мовити, відчуй різницю», — каже Железняк.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін в своєму телеграм-каналі зазначає, що реформа БЕБ буде заблокована, а «ОП — збереже контроль над органом — в першу чергу, за рахунок керованості процедури очищення органу від людей Татарова та інших недоброчесних співробітників».