Сезон ураганів в Атлантичному океані починається поступово і досягає піку у вересні або на початку жовтня. Тоді ж температура поверхні води доходить до максимальних значень. Але в липні показники вже були рекордними, а урагани не спостерігалися. Причина цього полягає в другому факторі, що впливає на їхнє формування — зсуві вітру.
Він визначає зміну швидкості та напрямку вітрового потоку на різних рівнях атмосфери. Що вищий показник, то більш турбулентна атмосфера. А в таких умовах штормам складно посилюватися і формуватися. За достатнього зсуву вітру верхівку урагану може просто знести.
У червні та липні показник зазвичай високий, і цим пояснюється повільний початок тропічного сезону і відносний спокій у регіоні, де виникають урагани. За останній місяць значення зсуву вітру були близько норми в усій Атлантиці й особливо високі в Карибському морі, де в середині літа історично розвиваються урагани.
На поточний момент рік розвивається так, як і передбачалося. У результаті Ель-Ніньо зсув вітру перебуває в нормі або трохи вищий, і цим пояснюється затишшя, незважаючи на аномальні температури. А ось далі можуть початися проблеми.
Спека в Атлантиці буде протягом усього сезону. Через це осінній період ураганів може виявитися особливо сильним і небезпечним. Зазвичай у рік Ель-Ніньо зсув вітру перевищує норму. Однак, за прогнозами синоптика Майкла Лоурі, він може почати знижуватися до кінця серпня.
Ще один фактор, що перешкоджає формуванню ураганів, — це опускання повітря внаслідок Ель-Ніньо. Але й тут немає гарантій, що явище продовжиться в критичні місяці — серпень і вересень. А якщо стримувальні «важелі» ослабнуть, у дію вступить висока температура водної поверхні. І тоді сезон ураганів виявиться вельми небезпечним.